Дезінфекція косметичних інструментів

Дезінфекція інструментів для косметичних процедур. А чи потрібно її виконувати і як саме?

Величезною проблемою сьогодення в усіх без винятку країнах Земної кулі є захворюваність інфекціями, що передаються парентеральним шляхом. Саме так можна підчепити гепатити В, С, ВІЛ-інфекцію. За ступенем негативного впливу на здоров'я населення та рівнем захворюваності вірусні гепатити в Україні займають домінантне місце в структурі інфекційної патології.

Крім цього, у закладах індустрії краси найчастіше проводяться процедури на шкіряних покривах, слизових оболонках, із волоссям, нігтями, які, на жаль, можуть бути враженими грибковими патологіями.

Абсолютно прості запитання. Чи готовий відвідувач салону краси, косметологічної клініки отримати замість краси страшний причеп у вигляді хвороби, якою його нагородили під час виконання косметичних маніпуляцій? Звичайно ж ні, ні й ще раз ні. А чи готові працівники стати жертвами професійного захворювання внаслідок випадкового поранення, порізу, подряпини, чи й просто попадання краплин крові, інших біологічних субстратів клієнта на незахищені руки, на слизові оболонки? І варто знати, що для зараження вірусним гепатитом В достатньо дози збудника для інфікування, яка може виявитися невидимою для неозброєного (без мікроскопа) ока. Із метою запобігання професійним зараженням різними патогенами (віруси гепатитів В, С, D, ВІЛ та інше) під час виконання процедур, що можуть пошкоджувати шкіряні покриви, слизові оболонки, пов'язаних із вірогідним забрудненням біологічними рідинами, у першу чергу кров'ю, персонал повинен дотримуватися універсальних заходів безпеки. Знезараження, тобто дезінфекція косметологічного інструментарію – основа цих запобіжних заходів.

На жаль, нормативні документи, де б чітко були прописані геть усі заходи з дотримання санітарно-протиепідеміологічного режиму в косметологічних закладах, установах побутового обслуговування населення (до яких поки що належать і перукарні, салони краси) в сьогоденні відсутні. Та все ж повинне бути чітке розуміння, що вимоги щодо протиепідеміологічної безпеки на таких підприємствах абсолютно виправдано повинні прирівнюватися до таких, які вимагаються в медичних закладах.

У відповідності до наказу Міністерства охорони здоров'я України №120 "медичний інструментарій, а також посуд, білизна, апарати та інше, забруднені кров'ю, біологічними рідинами, та речі, які забруднені слизом, відразу після використання підлягають дезінфекції згідно з вимогами нормативної документації. Режим знезараження аналогічний тим, які використовуються для профілактики зараження вірусними гепатитами". А з урахуванням сучасної ситуації абсолютно достовірним є твердження: косметологічний інструментарій, як можливий фактор передачі інфекції, прирівнюється до медичного інструментарію та інших виробів медичного призначення. У цій сфері також діють норми Санітарних правил та норм для перукарень різних типів ДСПІН 2.2.2.022-99 (далі Санітарні правила).

Найкраще, коли використовуються інструменти та косметологічні вироби одноразового призначення. Але і їх, якщо відбулося забрудення кров'ю, чи іншими біорідинами після застосування потрібно знезаражувати. Ніхто не може бути цілком упевненим, що на таких інструментах відсутні збудники гострих інфекцій, а звідти вони можуть потрапити (згадаймо: «в невидимій краплині крові...достатня для інфікування доза») на будь-який предмет довколишнього облаштування. Для дезінфекції одноразових виробів можна використати зовсім недорогі (вартість робочих розчинів – лічені копійки), але надійні хлоровмісні дезінфектанти. Наприклад: «Дезактін», «Жавілар Ефект», «Жавілар Ефект У», «Жавілар Плюс», «Жавілар Плюс У», «Жавель хлорні таблетки», «Жавель» «Клорсепт», «Монохлорамін», «Неохлор», «Хлорантоін».

У відповідності до Санітарних правил косметологічні інструменти, інструментарій для манікюру, педикюру, інструменти й предмети з пластичних мас, різцеві частини електричних машинок, інструменти й предмети з пластичних мас (щітки, гребені тощо), інструментарій для нанесення татуажу та перманентного макіяжу, виконання пірсингу, інші інструменти багаторазового використання, якими в ході виконання процедур пошкоджуються, або можуть бути пошкодженими шкіряні покриви, слизові оболонки, підлягають обов'язковій дезінфекції, очищенню (передстерилізаційному) та стерилізації одним із дієвих і доступних способів та засобів.

Дезінфекцію проводять методами занурення, протирання, зрошення (частіше вироби складної конфігурації, важкодоступні для дезінфекції). Вироби та предмети, які можливо розмістити в розчині дезінфекційного засобу – підлягають дезінфекції методом занурення, як найбільш надійному.

Причому, процедура дезінфекції повинна виконуватися одразу після використання інструментів, виробів. Для цього, інструменти, після виконання процедур клієнту, поміщають у робочий розчин дезінфекційного засобу, налитий у спеціальні ємності. Розчини дезінфекційних засобів готують в емальованих, металевих, скляних, пластмасових ємностях із кришкою та маркуванням (назва засобу, дата виготовлення, номер партії, термін придатності, концентрацію, призначення). Найкраще використовувати стандартні ємності, які випускаються легкою промисловістю. Адже вони досить зручні у використанні та полегшують процес виконання процедури знезараження. Складаються із контейнера, перфорованої ємності, що вставляється в контейнер, гніту (для попередження спливання виробів на поверхню) та кришки.

Вироби повністю занурюють у робочий розчин дезінфектанту, роз'яснюють роз'ємні – у розібраному вигляді, заповнюючи порожнини та канали. Інструменти із замками та шарнірами слід дезінфікувати в розкритому вигляді. Вироби повинні бути повністю вкриті дезінфекційним розчином. Із цієї причини не слід переповнювати ванну для замочування. В інструментів із порожнинами не повинно бути залишків повітря. Інструменти, що мають деталі з вузькими просвітами (трубки та канюлі) та інструменти з порожнинами погано піддаються очищенню, їм слід приділяти особливу увагу для того, щоб розчин заповнював їх зсередини (без повітряних кульок) або використовувати з цією метою шприци, інші дозволені пристрої.

Далі дотримуються режиму знезараження, що викладений у Методичних вказівках, розроблених і затверджених Міністерством охорони здоров'я України на кожен засіб окремо. Необхідно скористатися таблицею, чи розділом тексту, де вказуються режими застосування при парентеральних вірусних інфекціях (точніше – гепатити В, С) для медичних чи косметологічних інструментів. Після експозиції (час, що необхідний для знищення збудників інфекцій) виконують наступний етап обробки косметологічних виробів багаторазового застосування, що підлягають стерилізації – передстерилізаційне очищення (ПСО).

За своїм складом забруднення – це вуглеводи, жири, протеїни, вапняні нальоти. Для того, щоб видалити їх із інструментів, їх необхідно перевести в легкорозчинні у воді сполуки. Цього можна досягти, якщо подрібнити великі молекули на більш прості складові, які добре розчиняються у води, наприклад, за допомогою ензимів. У сьогоденні пропонується використовувати сучасні засоби (наприклад – Біомой, Гігазим, Сайдезим, Бодедекс форте), що вміщують миючі компоненти, ензимні сполуки та ферменти та забезпечують найкраще очищення від білкових, жирових забруднень, залишків нігтьових пластин, епідермісу, лікарських препаратів. Миття та очищення виконуються із використанням спеціально виділених м'яких щіточок, тампонів.

Останнім часом, завдяки впровадженню в практику дезінфекційних засобів, що поєднують у своєму складі активні антимікробні компоненти та мають очищувальні та миючі складові, найчастіше передстерилізаційне очищення та дезінфекція виконуються одними й тими ж робочими розчинами. У Методичних вказівках до засобів викладені окремі таблиці з проведення «Дезінфекції, сумісної з передстерилізаційним очищенням», де також необхідно вибирати режим знищення гепатитів В та С.

Гарні миючі та очисні властивості мають четвертинні амонійні сполуки, третинні аміни, похідні полігуанідинів, засоби, що вміщують перекисні сполуки, тоді як альдегіди, спирти – навпаки фіксують органічні забруднення. Тому, у випадках суміщення процесів дезінфекції та ПСО в одному робочому розчині, необхідно обов'язково враховувати ці факти. Особливо, коли обробці підлягають вироби зі складною конфігурацією, шершавими поверхнями. У свою чергу, альдегіди – хімічні сполуки з високими антимікробними властивостями, які й враховуються при застосуванні їх для виробництва дезінфекційних засобів. Для нівелювання фіксувальних властивостей альдегідів розроблені сучасні засоби, де альдегіди поєднуються з такими активними детергентами, як четвертинні амонійні сполуки чи полігуанідини, миючими компонентами.

Деякі хімічні сполуки можуть вступати в хімічні реакції, що проявляються, наприклад, у вигляді випаду осаду, зміною кольору. Так, при використанні альдегідвмісних засобів, альдегіди можуть залишатися в застарілих, невидимих для неозброєного (без мікроскопа) ока забрудненнях і у випадках подальшого використання препаратів на основі третинних амінів – на інструментах можлива поява темних плям – наслідок хімічної реакції «альдегід-третинні аміни». Тому, при переході з одного дезінфекційного засобу на інший, доцільно виконувати додаткове ретельне очищення виробів ензимними засобами (Біомой, Гігазим, Сайдезим, Бодедекс форте, інші). Тім більше, що така процедура тільки покращить стан інструментів.

Після дезінфекції інструменти промивають водою до зникнення запаху дезінфектанту. У питній воді, як правило, завжди присутні солі. Особливо небажана присутність хлоридів та мінеральних речовин, які обумовлюють жорсткість води. При випаровуванні солі випадають у вигляді осаду. Вапняні сполуки, які знаходяться у воді підвищеної жорсткості призводять до виникнення відкладень на інструментах. Підвищений вміст хлоридів може призвести до виникнення краплинної корозії. Необхідно пам'ятати, що хлориди завжди наявні біля води, але в різній концентрації. Усе це негативно впливає та може призвести до пошкодження конструктивних матеріалів виробів під час їх стерилізації в подальшому. Тому обов'язковим етапом передстерилізаційного очищення є ополіскування виробів дистильованою водою. Надалі – інструментарій просушують від залишків води й стерилізують одним із дозволених для цього методів.

Послідовність проведення процедури знезараження косметологічного (перукарського інструментарію)

Дезінфекційний засіб – приготування робочого розчину заданої концентрації з деззасобу (розведення необхідної кількості концентрату у воді, можна готувати робочий розчин і заздалегідь, якщо термін придатності становить декілька діб)

Дезінфекція в робочому розчині деззасобу

а) замочування в робочий розчин, інструменти повинні бути повністю занурені

б) необхідно чітко витримувати експозицію (час знезараження)

Передстерилізаційне очищення інструментів

а) очищення та миття в тому ж розчині, де проводилася дезінфекція, за допомогою йоржа, ватно-марлевого тампона або тканинної серветки

б) ополіскування проточною питною водою

в) ополіскування дистильованою водою

Повне висушування інструментів

Стерилізація інструментів:

– автоклавування (пар під тиском) – найнадійніший метод

– гарячим повітрям (у сухожаровій шафі)

– у хімічних розчинах засобів, що мають спороцидну активність (після хімічної стерилізації інструменти необхідно відмити стерильною водою, стерильна вода – вода, що піддана стерилізації в автоклаві. При відмиванні хімічного розчину іншою водою – інструменти не стерильні!)

Увага! Ультрафіолетові промені не забезпечують вимог стерилізації й не можуть бути використаними для цієї процедури. Прилади, дія яких базується на ультрафіолетовому випромінюванні можуть використовуватися з метою підтримання стерильності інструментів протягом деякого часу (у залежності від будови приладу, що зазначено в Інструкції з його використання).

Інструменти, до яких немає вимог щодо обов'язкової стерильності, але в ході косметологічних процедур ними дотикаються до неушкоджених шкіряних покривів, волосся, підлягають дезінфекції за режимами, що забезпечують знищення збудників дерматофітій. У Методичних вказівках – таблиці або текстова частина, яка стосується дерматомікозів (грибкових інфекцій).

Косметологічні інструменти відрізняються великою різноманітністю за призначенням, розмірами, складністю конфігурації, матеріалами, які входять до їх складу, способами застосування. Серед них є інструменти з термостійких металів, полімерів, гуми, скла та інші. Саме тому підібрати дезінфекційний засіб, що дозволить провести якісну дезінфекцію і одночасно надовго збереже дорогі інструменти, є досить складним питанням.

Для хімічної дезінфекції використовують дезінфекційні засоби, що зареєстровані, підтверджені та дозволені до використання Міністерством охорони здоров'я України і, відповідно, внесені в «Державний реєстр дезінфекційних засобів». На такі дезінфекційні засоби розроблені Методичні вказівки щодо використання, затверджені МОЗ.

Найчастіше розчини деззасобів можуть бути використаними одноразово чи протягом робочої зміни. Деякі дезінфекційні засоби, у відповідності до Методичних вказівок, дозволяється використовувати багаторазово навіть протягом декількох днів і навіть тижнів. При цьому, контроль якості робочого розчину проводитися візуально за органолептичними ознаками (зміна кольору, поява пластівців, осаду, помутніння). Зрозуміло, що цей метод контролю може бути не об'єктивним і не може гарантувати належний вміст активної речовини.

Необхідно враховувати, що при довготривалому зберіганні й використанні деззасобів, особливо це стосується ЧАС, існує загроза не тільки мікробного забруднення робочих розчинів дезінфектантів, а й виживання й розмноження мікроорганізмів у них. Про яку якість дезінфекційного процесу може йти мова в таких випадках? Загрозливою є і та ситуація, що внаслідок такої необдуманої «економії» на деззасобах, селекціонуються резистентні до біоцидних препаратів штами мікроорганізмів, що створює епідемічну загрозу.

Вибираючи дезінфекційний засіб для застосування, споживач має враховувати умови, у яких працюватиме персонал. Якщо приміщення, де готуються робочі розчини цього деззасобу не обладнані вентиляцією з механічним побудником, а персонал не використовує, чи не має можливості використати спеціальні засоби захисту, можна вважати невдалим вибір альдегідвмісних препаратів на основі інших сполук, що потребують застосування жорстких заходів для збереження здоров'я робітників (правила роботи з конкретними дезінфекційним засобами викладені в Методичних вказівках із їх застосування). Для застосування вибирають деззасоби, що відносяться до 3 класу (помірно небезпечні) чи 4 класу (малонебезпечні) сполуки за ГОСТ 12.1.007-76. Хімікати більш токсичні – використовувати заборонено. До речі, деякими виробниками з урахуванням сучасних вимог створені комбіновані деззасоби, у рецептуру яких включено глутаровий альдегід, але в таких кількостях і такої якості, що сам засіб віднесено до 4 класу (малонебезпечних) речовин.

Звертають увагу і на режими використання дезінфекційних засобів. Часто для дезінфекції косметологічних інструментів вибирають режим із часом експозиції 30-60 хвилин. Але в умовах обмеженого часу, при інтенсивному обігу інструментів дуже важливо, коли дезінфекційний засіб можна використовувати в режимі короткої експозиції (і такі режими розроблені виробниками деяких засобів та викладені в Методичних вказівках).

Вартість використання засобу залежить від ціни його робочого розчину.

Вартість 1 л робочого розчину Сі розраховується за формулою:

Сі=, де

А – вартість 1 л (кг) деззасобу (концентрату) в грн.

В – кількість мл (г) препарату, необхідного для приготування 1 л робочого розчину (наведена в таблиці в Методичних вказівках)

1000,0 – 1000 мл

Коли дійсно дотримуються протиепідемічної настороги, дезінфікують і стерилізують інструменти, а одноразові теж знезаражують, є впевненість, що в такому закладі входи та виходи для інфекцій перекриті повністю.

Узято та адаптовано з журналу "Головна медична сестра"